смаркатий

СМАРКА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що шмарка́тий.

— Фогель,— продовжував сержант,— скажи отак щиро, хто з вас ліпший: ти чи цей смаркатий хлопчисько? (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смаркатий — смарка́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. смаркатий — СМАРКА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що шмарка́тий. – Фогель, – продовжував сержант, – скажи отак щиро, хто з вас ліпший: ти чи цей смаркатий хлопчисько? (Д. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  3. смаркатий — смарка́тий (шмарка́тий) малолітній (м, ср, ст): Але ще сильніше розчарування спіткало наші “шмаркаті” серденька до обожнюваного об'єкту трохи пізніше (Крушельницька) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. смаркатий — -а, -е, розм. Те саме, що шмаркатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. смаркатий — ШМАРКА́ТИЙ розм. (у якого тече з носа; дуже молодий), ЗАШМА́РКАНИЙ розм., СМАРКА́ТИЙ розм., СОПЛИ́ВИЙ розм., ВІСКРИ́ВИЙ діал. Почувала (Стефанія), що її переможено, висміяно. І хто ж це зробив?... Словник синонімів української мови
  6. смаркатий — Смаркатий, -а, -е Сопливый. Словник української мови Грінченка