1. Словник української мови в 11 томах

смертоносний

СМЕРТОНО́СНИЙ, а, е. Який призводить до смерті, викликає, несе смерть.

Гармати ревіли, мов люті звірі, кидаючи з своїх гирл тяжкі, смертоносні кулі (Фр., II, 1950, 62);

Юра схоплюється. В руці в нього смертоносна шаблюка (Смолич, II, 1958, 48);

Страх так діє, як смертоносна повільна отрута і, отже, так само вкорочує життя (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 195);

// перен. Згубний, небезпечний, загрозливий.

Посухи смертоносний подих, Дощів невгасних мокрий бич.. Усе це речі, анітрішки Не схожі до ідилій з книжки (Рильський, Поеми, 1957, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смертоносний — смертоно́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смертоносний — -а, -е. Який призводить до смерті, викликає, несе смерть. || перен. Згубний, небезпечний, загрозливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смертоносний — СМЕРТОНО́СНИЙ, а, е. 1. Який призводить до смерті, викликає, несе смерть. Гармати ревіли, мов люті звірі, кидаючи з своїх гирл тяжкі, смертоносні кулі (І. Франко); Страх так діє, як смертоносна повільна отрута і, отже, так само вкорочує життя (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. смертоносний — СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ (який призводить до смерті), СМЕ́РТНИЙ, ЛЕТА́ЛЬНИЙ мед.; УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ), СМЕРТОНО́СНИЙ (здатний позбавляти життя, убивати). Словник синонімів української мови