1. Словник української мови в 11 томах

смиренно

СМИРЕ́ННО. Присл. до смире́нний.

Коли сільська дячиха смиренно й одверто признала вищість своєї станіславської колежанки [приятельки],— між ними запанувала цілковита гармонія (Хотк., II, 1966, 368);

Зупинившись проти двох рибалок, що смиренно стояли собі і мовчали, Турчинович згорда випнув нижню губу (Кол., Терен.., 1959, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смиренно — смире́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. смиренно — Присл. до смиренний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смиренно — СМИРЕ́ННО. Присл. до смире́нний. Коли сільська дячиха смиренно й одверто признала вищість своєї станіславської колежанки [приятельки], – між ними запанувала цілковита гармонія (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах