1. Словник української мови в 11 томах

смовдь

СМОВДЬ, і, ж. (Peucedanum L.). Багаторічна трава з гранчасто-борозенчастим стеблом родини зонтичних.

— Миколо, глянь, скільки смовді! — Це була рослина з товстим, налитим соком солодким лопуцьком (Сенч., На Бат. горі, 1960, 274);

Тут [у степу] особливо виділяються зеленувато-сталеві плями квітучої тирси. Над нею височать зібрані зонтиками жовті квітки смовді (По заповідних місцях.., 1960, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смовдь — смовдь іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. смовдь — -і, ж. Багаторічна трава з гранчасто-борозенчастим стеблом родини зонтичних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смовдь — СМОВДЬ, і, ж. Багаторічна трава з гранчасто-борозенчастим стеблом родини зонтичних. Найпоширеніша смовдь дніпровська росте на пісках (переважно в Лісостепу) (з наук. літ.); – Миколо, глянь, скільки смовді! – Це була рослина з товстим, налитим соком солодким лопуцьком (І. Сенченко). Словник української мови у 20 томах
  4. смовдь — Смовдь, -ди ж. раст. a) Peucedanum Oreoselinum. ЗЮЗО. І. 131. б) Peucedanum arenarium Valdst et Kit. ЗЮЗО. I. 131. Кріпкий як смовдь. Лубен. у. Словник української мови Грінченка