1. Словник української мови в 11 томах

смичок

СМИЧО́К¹, чка́, ч. Дерев’яна паличка з натягнутим уподовж пучком кінського волосу; служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах.

Висіла на стіні запилена скрипка і смичок над пюпітром з розгорнутими нотами (Л. Укр., III, 1952, 582);

Арсен повів смичком по струнах. Полились звуки скрипки (Дмит., Розлука, 1957, 92);

*Образно. Хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 8);

*У порівн. [Хотина:] Як взяв [Роман] молотка у руку, то так він у нього і заходив по кувадлі [ковадлі], як смичок по скрипці!.. (Кроп., II, 1958, 67).

СМИЧО́К², чка́, ч. Те саме, що смик².

Собаки, напившись води, лягли на моріжку.. Рудий козак злими очима глянув на хортів, смикнув за смичок і поволік їх до двору (Панч, Гомон. Україна, 1954, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смичок — смичо́к 1 іменник чоловічого роду паличка для гри на музичних інструментах смичо́к 2 іменник чоловічого роду смик Орфографічний словник української мови
  2. смичок — I -чка, ч. Дерев'яна паличка з натягнутим уздовж пучком кінського волосу; служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах. II -чка, ч. Те саме, що смик II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смичок — моск. лучок смик, лучка Словник чужослів Павло Штепа
  4. смичок — (від старосл. смикати) — пристрій для звуковидобуванняна струнних інструментах, тонка вигнута дерев’яна тростина з натягненим пучком волосся. Класичну конструкцію скрипкового С. запропонував Ф.Турт-молодший наприкінці XVIII ст. Словник-довідник музичних термінів
  5. смичок — СМИЧО́К¹, чка́, ч. Дерев'яна паличка з натягнутим уподовж пучком кінського волосу, яка служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах. Словник української мови у 20 томах
  6. смичок — сми́чок → смича Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. смичок — (-чка) ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. Словник жарґонної лексики української мови
  8. смичок — СМИЧО́К, СМИК, ЛУЧО́К заст. Повести смичком по струнах. Словник синонімів української мови
  9. смичок — Смичо́к, -чка́, на -чку́; -чки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. смичок — Смичок, -чка м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969. Словник української мови Грінченка