смичок

Значення в інших словниках

1. смичок — смичо́к 1 іменник чоловічого роду паличка для гри на музичних інструментах смичо́к 2 іменник чоловічого роду смик Орфографічний словник української мови
2. смичок — I -чка, ч. Дерев'яна паличка з натягнутим уздовж пучком кінського волосу; служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах. II -чка, ч. Те саме, що смик II. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смичок — моск. лучок смик, лучка Словник чужослів Павло Штепа
4. смичок — (від старосл. смикати) — пристрій для звуковидобуванняна струнних інструментах, тонка вигнута дерев’яна тростина з натягненим пучком волосся. Класичну конструкцію скрипкового С. запропонував Ф.Турт-молодший наприкінці XVIII ст. Словник-довідник музичних термінів
5. смичок — СМИЧО́К¹, чка́, ч. Дерев'яна паличка з натягнутим уподовж пучком кінського волосу, яка служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах. Словник української мови у 20 томах
6. смичок — сми́чок → смича Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. смичок — (-чка) ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. Словник жарґонної лексики української мови
8. смичок — СМИЧО́К, СМИК, ЛУЧО́К заст. Повести смичком по струнах. Словник синонімів української мови
9. смичок — СМИЧО́К¹, чка́, ч. Дерев’яна паличка з натягнутим уподовж пучком кінського волосу; служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах. Висіла на стіні запилена скрипка і смичок над пюпітром з розгорнутими нотами (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
10. смичок — Смичок, -чка м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути. Чуб. V. 969. Словник української мови Грінченка