смоктання

СМОКТА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. смокта́ти.

З другої хати доносився до неї брязкіт посуди та смоктання чаю (Мирний, III, 1954, 76);

Голодне смоктання під грудьми нагадало Нєдєліну, що він досі й риски не мав у роті (Логв., Давні рани, 1961, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смоктання — смокта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. смоктання — -я, с. Дія і стан за знач. смоктати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смоктання — СМОКТА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. смокта́ти. З другої хати доносився до неї брязкіт посуди та смоктання чаю (Панас Мирний); Голодне смоктання під грудьми нагадало Нєдєліну, що він досі й риски не мав у роті (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах
  4. смоктання — Смокта́ння, -ня с. Сосаніе. Словник української мови Грінченка