смоктання
СМОКТА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. смокта́ти.
З другої хати доносився до неї брязкіт посуди та смоктання чаю (Мирний, III, 1954, 76);
Голодне смоктання під грудьми нагадало Нєдєліну, що він досі й риски не мав у роті (Логв., Давні рани, 1961, 135).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смоктання — смокта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- смоктання — -я, с. Дія і стан за знач. смоктати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смоктання — СМОКТА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. смокта́ти. З другої хати доносився до неї брязкіт посуди та смоктання чаю (Панас Мирний); Голодне смоктання під грудьми нагадало Нєдєліну, що він досі й риски не мав у роті (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах
- смоктання — Смокта́ння, -ня с. Сосаніе. Словник української мови Грінченка