1. Словник української мови в 11 томах

смрад

СМРАД, у, ч., заст. Сморід.

Потім солому підпалили [троянці].. Смрад, чад і дим кругом носились (Котл., І, 1952, 272);

Виє в печі, свист у горні. Дим і смрад, і дим з огнем. Непохитні, непоборні — ми куєм! (Тич., І, 1957, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смрад — смрад іменник чоловічого роду сморід рідко Орфографічний словник української мови
  2. смрад — Сморід, сопух Словник чужослів Павло Штепа
  3. смрад — СМРАД, у, ч., заст. Сморід. Потім солому підпалили [троянці] .. Смрад, чад і дим кругом носились (І. Котляревський); Виє в печі, свист у горні. Дим і смрад, і дим з огнем. Непохитні, непоборні – ми куєм! (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  4. смрад — СМО́РІД (неприємний запах), СМЕРДО́ТА підсил. розм., СМРАД заст., СОПУ́Х (СОПУ́ХА) розм. Далеко на полі було чути препаскудний противний сморід од перепалених кісток, од гниючого малясу (І. Словник синонімів української мови