смутненький

СМУТНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до смутни́й.

Ой, їдь, мій милий, та й не спізнися. Вже твоя вечеря пилом припала, Вже твоя мила смутненька стала (Нар. лірика, 1956, 366);

Тиха була дівчина, така вже тиха, що наче вона чогось смутненька (Вовчок, І, 1955, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смутненький — смутне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смутненький — див. сумний Словник синонімів Вусика
  3. смутненький — -а, -е. Пестл. до смутний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смутненький — СМУТНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до смутни́й. Ой, їдь, мій милий, та й не спізнися. Вже твоя вечеря пилом припала, Вже твоя мила смутненька стала (з народної пісні); Тиха була дівчина, така вже тиха, що наче вона чогось смутненька (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  5. смутненький — Смутний, -а, -е Грустный, печальный, унылый. Хазяїн смутний, все здихає. ЗОЮР. І. 73. В погоду й смутний веселим буває. Ном. № 602. ум. смутненький, смутнесенький. Чуб. V. 27. МВ. ІІ. 83. Словник української мови Грінченка