1. Словник української мови в 11 томах

смушок

СМУ́ШОК, шка, ч. Шкурка, хутро новонародженого ягняти.

До їх гурту ішов парубок, високий, білявий,.. у сивій з решетилівських смушків шапці (Мирний, III, 1954, 32);

Повно юхти та смушків в тачанці в дядьків, повно буржуйських куниць та лисиць (Гончар, Таврія.., 1957, 549);

Каракуль. В перекладі — чорна квітка. Так здавна називали дивовижний за красою ягнячий смушок з шовковистою, блискучою вовною й чудовим малюнком, що формою нагадує пелюстки троянди (Знання.., 3, 1972, 4);

*Образно. М’яко шепотів під ногами росяний смушок споришу (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 13);

*У порівн. На небі набігли дрібні, мов смушки, хмарки (Н.-Лев., IV, 1956, 11);

// Шкура, хутро вівці.

Увійшов у прихожу Павло. Шуб, шуб на вішалці висить, та все такі… Смушки руді, вороні, і аж полискуються, дорогі все якісь (Тесл., З книги життя, 1949, 157);

Цигейкову шубу шиють з високоякісного смушка, а вівці, які дають його, повинні не менше двох разів на рік проходити обробку креоліном (Наука.., 8, 1959, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смушок — сму́шок 1 іменник чоловічого роду хутро сму́шок 2 іменник чоловічого роду одна шкурка Орфографічний словник української мови
  2. смушок — -шка, ч. 1》 род. -у.Хутро новонародженого ягняти. || Хутро вівці. 2》 род. -а. Шкурка новонародженого ягняти. || Шкура вівці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смушок — СМУ́ШОК, шка, ч. Шкурка, хутро новонародженого ягняти деяких цінних порід. До їх гурту ішов парубок, високий, білявий, .. у сивій з решетилівських смушків шапці (Панас Мирний); Повно юхти та смушків в тачанці в дядьків... Словник української мови у 20 томах
  4. смушок — ХУ́ТРО (вичинена шкура хутрового звіра чи взагалі тварини з густою шерстю), ШКУ́РА, ШКУ́РКА, ФУ́ТРО діал. Жадібно хапав він срібні келихи з різьблених мисників, коштовні хутра, постави і все, що впадало йому в око (З. Словник синонімів української мови
  5. смушок — Сму́шок, -шку і -шка (одного), -кові; сму́шки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. смушок — Смушок, -шка м. ум. отъ смух. Словник української мови Грінченка