сміховинність

СМІХОВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до сміхови́нний.

Руки, готові повиснути на шиї партнера, повисли в повітрі. А відчувши сміховинність такої пози, жінка пройнялася жовчною злобою (Ле, Мої листи, 1945, 12);

— Пане Горн, чому на перше читання п’єси прийшли люди, які нічого спільного не мають з театром? — .. Вони й зараз вважаються видатними театральними діячами в нашому місті,— відповів Горн, сам добре розуміючи сміховинність своєї відповіді (Собко, Запорука.., 1952, 191);

Передова російська і українська комедія ніколи не знижувалась до легкої розважливості, сміховинності, а завжди підносила важливі питання суспільного життя (Укр. літ., 9, 1957, 93).