1. Словник української мови в 11 томах

сміховисько

СМІХО́ВИСЬКО, а, с.

1. Те саме, що сміхо́вище.

Чудовисько, сміховисько.. [мене] осмішило (Коломийки, 1969, 106);

[Настя:] Сміховисько!..Сестра у третіх за чиновником!.. А тут рідний син жениться на дочці чабана, на обідранці..! (Кроп., II, 1958, 61).

2. Глум, наруга, посміх.

— Не сівба — сміховисько.. Пляма на пляму лізе… — Не моя вина, тут Фокій бродив…— усміхається Роман (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 164).

На сміхо́висько [лю́дям] — те саме, що На по́сміх [лю́дям] ( див. по́сміх).

Батькове сімейне життя звелось на якесь сміховисько (Збірник про Кроп., 1955, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміховисько — сміхо́висько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сміховисько — -а, с. 1》 Те саме, що сміховище. 2》 Глум, наруга, посміх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сміховисько — СМІХО́ВИСЬКО, а, с. 1. Те саме, що сміхо́вище. Чудовисько, сміховисько .. [мене] осмішило (з народної пісні); [Настя:] Сміховисько! .. Сестра у третіх за чиновником! .. А тут рідний син жениться на дочці чабана, на обідранці..! (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  4. сміховисько — ПОСМІХО́ВИЩЕ (той або те, з кого (чого) сміються, глузують), ПОСМІХО́ВИСЬКО, ПО́СМІХ, ПОСМІ́ШИЩЕ, СМІХО́ВИЩЕ, СМІХО́ВИСЬКО, СМІХОТА́ розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Масло посміховищем зробив її, глумився, Ще й досі не загоїлася рана в серці (А. Словник синонімів української мови
  5. сміховисько — Сміхо́висько, -ка, -ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)