сміхотливість
СМІХОТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. сміхотли́вий.
Дівчата вступали до театрального інституту. Марію прийняли, а Мілі не поталанило: на перешкоді стала її сміхотливість (Вол., Місячне срібло, 1961, 33);
Юні женихи відчували провину й про себе проклинали сміхотливість, яка їх зрадила (Ю. Янов., II, 1954, 124).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сміхотливість — сміхотли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сміхотливість — -вості, ж. Властивість за знач. сміхотливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сміхотливість — СМІХОТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. сміхотли́вий. Дівчата вступали до театрального інституту. Марію прийняли, а Мілі не поталанило: на перешкоді стала її сміхотливість (І. Волошин); Юні женихи відчували провину й про себе проклинали сміхотливість, яка їх зрадила (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах