снобізм

СНОБІ́ЗМ, у, ч. Поведінка, манери, склад думок, властиві снобові.

Борючись за виховання художнього смаку, проти примітивності й сірості, слід побоюватися впадання в дешеве естетство, в снобізм (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снобізм — -у, ч. Поведінка, манери, склад думок, властиві снобові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. снобізм — Прагнення наслідувати спосіб існування, смаки, погляди, інтереси, прийняті в групі, до якої хотілося б належати, некритичне схиляння перед груповою модою. Універсальний словник-енциклопедія
  3. снобізм — снобі́зм (англ. snobbism) поведінка, манери, властиві снобові. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. снобізм — СНОБІ́ЗМ, у, ч. Погляди, думки, поведінка, манери властиві снобові. Борючись за виховання художнього смаку, проти примітивності й сірості, слід побоюватися впадання в дешеве естетство, в снобізм (з наук. літ.); Їхній снобізм виявляється у всьому; Вербально-термінологічний снобізм. Словник української мови у 20 томах
  5. снобізм — снобі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови