сноб

СНОБ, а, ч. Людина, яка беззастережно схиляється перед модами, манерами, смаками — усім, що прийнято в буржуазно-аристократичному середовищі.

Коли в сорокових роках після відвідання Москви полум’яний комуніст Анрі Барбюс повернувся в Париж, його з гадючою підступністю пробували атакувати сноби літературно-мистецьких салонів (Рад. Укр., 10. IV 1963, 3);

// Людина, яка свої смаки, манери і т. ін. вважає винятковими і ставиться зневажливо до людей з іншими смаками, манерами і т. ін.

Нехай це снобів покоробить — Я до землі вклоняюсь вам, — Невтомним, мудрим хліборобам, — Батькам і сестрам, і братам (Гірник, Стартують.., 1963, 13);

Як хочеш від людей шаноби, Любов і гнів бери у путь, А то лиш допотопні сноби Твою поезію приймуть (Рильський, III, 1961, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сноб — сноб іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сноб — див. ФЕРТ. Словник синонімів Караванського
  3. сноб — -а, ч. 1》 іст. Людина, яка беззастережно схилялася перед усім, що прийнято в аристократичному середовищі. 2》 Людина, яка свої смаки, манери і т. ін. вважає винятковими і ставиться зневажливо до людей з іншими смаками, манерами тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сноб — Зарозумілець, пихатько, пихаль, бундяк, див. філістер, мегаломан, честолюбець Словник чужослів Павло Штепа
  5. сноб — СНОБ, а, ч. 1. Про людину, яка беззастережно схиляється перед манерами, смаками і т. ін. вищого суспільства і зневажливо ставиться до всього іншого. 2. Людина, яка вважає себе носієм вищої інтелектуальності та вишуканих смаків. Словник української мови у 20 томах
  6. сноб — (англ. snob) особа, яка беззастережно схиляється перед модою, манерами, смаками, перед усім, що прийнято в буржуазно-аристократичному середовищі. Словник іншомовних слів Мельничука