сноб

Значення в інших словниках

1. сноб — сноб іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. сноб — див. ФЕРТ. Словник синонімів Караванського
3. сноб — -а, ч. 1》 іст. Людина, яка беззастережно схилялася перед усім, що прийнято в аристократичному середовищі. 2》 Людина, яка свої смаки, манери і т. ін. вважає винятковими і ставиться зневажливо до людей з іншими смаками, манерами тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сноб — Зарозумілець, пихатько, пихаль, бундяк, див. філістер, мегаломан, честолюбець Словник чужослів Павло Штепа
5. сноб — СНОБ, а, ч. 1. Про людину, яка беззастережно схиляється перед манерами, смаками і т. ін. вищого суспільства і зневажливо ставиться до всього іншого. 2. Людина, яка вважає себе носієм вищої інтелектуальності та вишуканих смаків. Словник української мови у 20 томах
6. сноб — СНОБ, а, ч. Людина, яка беззастережно схиляється перед модами, манерами, смаками — усім, що прийнято в буржуазно-аристократичному середовищі. Словник української мови в 11 томах