снохода

СНОХО́ДА, и, ч. і ж., рідко. Те саме, що луна́тик.

*У порівн. Сам не стямився [Михайлик], як замугикав стиха та й подався, мов той снохода, вниз до міста, шляху не вибираючи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 338).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снохода — снохо́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота сновида рідко Орфографічний словник української мови
  2. снохода — див. лунатик Словник синонімів Вусика
  3. снохода — -и, ч. і ж., рідко. Те саме, що лунатик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. снохода — СНОХО́ДА, и, ч. і ж., рідко. Те саме, що луна́тик. * У порівн. Сам не стямився [Михайлик], як замугикав стиха та й подався, мов той снохода, вниз до міста, шляху не вибираючи (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  5. снохода — СОМНА́МБУЛА (людина, що ходить і діє уві сні), СНОВИ́ДА, СНОХО́ДА, ЛУНА́ТИК розм. Вона себе тримає, наче вві сні, наче сомнамбула, котра не керує вчинками своїми (Ю. Яновський); Левко побоюється дивитися на місяць, бо тоді сновидою станеш (М. Словник синонімів української мови