1. Словник української мови в 11 томах

сночи

СНО́ЧИ, СНО́ЧІ, присл., діал. Учора ввечері.

«Дали мої газдині сночи пацяті їсти та й забули цебер узяти..» (Март., Тв., 1954, 70);

Бронко з’явився на вокзалі у Нашому до першого поїзда, що відходив у напрямі Ставок. Каминецький поїхав туди ще сночі (Вільде, Сестри.., 1958, 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сночи — сночі, присл., діал. Учора ввечері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сночи — СНО́ЧИ, присл., діал. Учора ввечері. “Дали мої газдині сночи пацяті їсти та й забули цебер узяти ..” (Л. Мартович); Бронко з'явився на вокзалі у Нашому до першого поїзда, що відходив у напрямі Ставок. Каминецький поїхав туди ще сночі (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах