1. Словник української мови в 11 томах

снувальник

СНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто снує пряжу, виготовляючи основу для тканини;

// Робітник, що працює на снувальній машині.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снувальник — снува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. снувальник — -а, ч. Той, хто снує пряжу, виготовляючи основу для тканини. || Робітник, що працює на снувальній машині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. снувальник — СНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто снує пряжу, виготовляючи основу для тканини; // Робітник, що працює на снувальній машині. Словник української мови у 20 томах