снувальник
снува́льник
-а, ч.
Той, хто снує пряжу, виготовляючи основу для тканини.
|| Робітник, що працює на снувальній машині.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- снувальник — снува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- снувальник — СНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто снує пряжу, виготовляючи основу для тканини; // Робітник, що працює на снувальній машині. Словник української мови у 20 томах
- снувальник — СНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто снує пряжу, виготовляючи основу для тканини; // Робітник, що працює на снувальній машині. Словник української мови в 11 томах