снування

СНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. снува́ти.

В такий час [наприкінці літа] природа, здається, до всього чуйно, тривожно прислухається і чітко тримає над землею кожний звук: і дівочу пісню, і скрип воза,.. і те снування коників, що неначе найнялися і таки зіткали над лугами живу, але невидиму сітку зі своєї музики (Стельмах, І, 1962, 603).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снування — снува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. снування — -я, с. Дія за знач. снувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. снування — СНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. снува́ти. В такий час [наприкінці літа] природа, здається, до всього чуйно, тривожно прислухається і чітко тримає над землею кожний звук: і дівочу пісню, і скрип воза, .. Словник української мови у 20 томах