1. Словник української мови в 11 томах

сніжниця

СНІЖНИ́ЦЯ, і, ж. Сильний вітер із снігом; заметіль.

На другий день похолоділо, завіяла ще більша сніжниця (Турч., Зорі.., 1950, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сніжниця — Сніжни́ця: — сніговиця [14] Словник з творів Івана Франка
  2. сніжниця — сніжни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. сніжниця — див. заметіль Словник синонімів Вусика
  4. сніжниця — -і, ж. Сильний вітер із снігом; заметіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сніжниця — СНІЖНИ́ЦЯ, і, ж. Сильний вітер із снігом; заметіль. На другий день похолоділо, завіяла ще більша сніжниця (А. Турчинська). Словник української мови у 20 томах
  6. сніжниця — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. сніжниця — Сніжниця, -ці ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело. Млак. 52. Словник української мови Грінченка