1. Словник української мови в 11 томах

сніжник

СНІЖНИ́К, а́, ч. Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу.

Коли для водойми немає придатних місць.., споруджують резервуари для збирання дощової води або сніжники для створення запасів снігу (Колг. енц., І, 1956, 223).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сніжник — сніжни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сніжник — I сн`іжник-а, ч. Накопичення снігу чи льоду на земній поверхні, що зберігається протягом теплого періоду року після танення снігового покриву. II сніжн`ик-а, ч. Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сніжник — СНІЖНИ́К, а́, ч. Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу. Коли для водойми немає придатних місць.., споруджують резервуари для збирання дощової води або сніжники для створення запасів снігу (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах