1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сніжник

I сн`іжник-а, ч.

Накопичення снігу чи льоду на земній поверхні, що зберігається протягом теплого періоду року після танення снігового покриву.

II сніжн`ик-а, ч.

Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сніжник — сніжни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сніжник — СНІЖНИ́К, а́, ч. Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу. Коли для водойми немає придатних місць.., споруджують резервуари для збирання дощової води або сніжники для створення запасів снігу (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. сніжник — СНІЖНИ́К, а́, ч. Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу. Коли для водойми немає придатних місць.., споруджують резервуари для збирання дощової води або сніжники для створення запасів снігу (Колг. енц., І, 1956, 223). Словник української мови в 11 томах