соболиця

СОБОЛИ́ЦЯ, і, ж., розм.

1. Самка соболя.

2. Ласкаве називання жінки (перев. при звертанні).

— Ой поважай сестру свою, сироту вдовицю; Кохай, кохай молодицю, гарну соболицю (Чуб., V, 1874, 935).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соболиця — соболи́ця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. соболиця — -і, ж., розм. 1》 Самка соболя. 2》 Ласкаве називання жінки (перев. при звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соболиця — СОБОЛИ́ЦЯ, і, ж., розм. 1. Самка соболя. 2. Ласкаве називання жінки (перев. при звертанні). – Ой поважай сестру свою, сироту вдовицю; Кохай, кохай молодицю, гарну соболицю (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  4. соболиця — Соболиця, -ці ж. Самка-соболь. Ой поважай сестру свою, сироту вдовицю; кохай, кохай молодицю, гарну соболицю. Чуб. V. 935. Словник української мови Грінченка