1. Словник української мови в 11 томах

соболь

СО́БОЛЬ, я, ч.

1. Невелика хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром.

Останнім часом соболь так розплодився, що ріст його доводиться обмежувати. Бо соболь — хижак і знищує білок (Знання.., 9, 1969, 17);

Бувало і соболя бив [Чепиж], і куницю (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 146).

2. Хутро цієї тварини; виріб із такого хутра.

— Коли слідом за мною вся жіноча половина глядачів корчилась в істеричнім нападі, то се звалося моїм «тріумфом», і сибірські багачі дарували мені соболі й самоцвіти (Л. Укр., III, 1952, 704);

На гусарах були кунтуші оксамитові, підбиті шовком й облямовані дорогими соболями (Н.-Лев., VII, 1966, 218);

*У порівн. В мене брови — як той соболь (Щог., Поезії, 1958, 81).

3. розм. Ласкаве називання чоловіка (перев. при звертанні).

— Козаченьку, мій соболю! Візьми мене із собою — Помандрую я з тобою! (Чуб., V, 1874, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соболь — со́боль іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. соболь — -я, ч. 1》 Невелика хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром. 2》 Хутро цієї тварини; виріб із такого хутра. 3》 розм. Ласкаве називання чоловіка (перев. при звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соболь — СО́БОЛЬ, я, ч. 1. Хижий ссавець родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром. Тепер соболь є об'єктом кліткового звірництва (з наук. літ.); Бувало і соболя бив [Чепиж], і куницю (І. Нехода). Словник української мови у 20 томах
  4. соболь — Хижий ссавець з родини куницевих, заселяє гірські ліси Азії; довж. тіла бл. 60 см; розводять заради цінного хутра. Універсальний словник-енциклопедія
  5. Соболь — див. Соболь, Ольга Миколаївна Філософський енциклопедичний словник
  6. соболь — Со́боль, -боля; со́болі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. соболь — Со́боль, -ля м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84. Словник української мови Грінченка