соболь
со́боль
-я, ч.
1》 Невелика хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром.
2》 Хутро цієї тварини; виріб із такого хутра.
3》 розм. Ласкаве називання чоловіка (перев. при звертанні).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соболь — со́боль іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- соболь — СО́БОЛЬ, я, ч. 1. Хижий ссавець родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром. Тепер соболь є об'єктом кліткового звірництва (з наук. літ.); Бувало і соболя бив [Чепиж], і куницю (І. Нехода). Словник української мови у 20 томах
- соболь — Хижий ссавець з родини куницевих, заселяє гірські ліси Азії; довж. тіла бл. 60 см; розводять заради цінного хутра. Універсальний словник-енциклопедія
- Соболь — див. Соболь, Ольга Миколаївна Філософський енциклопедичний словник
- соболь — Со́боль, -боля; со́болі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- соболь — СО́БОЛЬ, я, ч. 1. Невелика хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром. Останнім часом соболь так розплодився, що ріст його доводиться обмежувати. Бо соболь — хижак і знищує білок (Знання.. Словник української мови в 11 томах
- соболь — Со́боль, -ля м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84. Словник української мови Грінченка