совання

СО́ВАННЯ, я, с. Дія за знач. со́вати і со́ватися.

Почулось якесь шарудіння, наче хтось похапцем перегортав папери, совання стільцями (Вільде, Пов. і опов., 1949, 3);

Верстати гудуть, ляди раз по раз стукотять,.. совання та шархання човника чутно на всю хату (Л. Укр., IV, 1954, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совання — со́вання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. совання — див. рух Словник синонімів Вусика
  3. совання — -я, с. Дія за знач. совати і соватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. совання — СО́ВАННЯ, я, с. Дія за знач. со́вати і со́ватися. Почулось якесь шарудіння, наче хтось похапцем перегортав папери, совання стільцями (Ірина Вільде); Верстати гудуть, ляди раз по раз стукотять, .. совання та шархання човника чутно на всю хату (Леся Українка); Совання на стільці. Словник української мови у 20 томах