совати
СО́ВАТИ, аю, аєш, недок.
1. перех. Рухаючи щось, поміщати його куди-небудь.
Щоб приховати його [нервовий дрож], князь совав руки в кишені халата (Добр., Очак. розмир, 1965, 164);
Пеліканка [самка пелікана] тим часом витягла з своєї торбинки малесеньких рибок і совала їх в розкриті дзьоби своїх пташенят (Тулуб, В степу.., 1964, 392);
// Давати щось кому-небудь поспішно, недбало чи потай.
Бачить [Явдоха], що салдат [солдат] і не дивиться на неї, та й стала йому совати бублики в руку (Кв.-Осн., II, 1956, 12);
Не вірили [в’язні], що Іван каже правду. А він уже совав до простягнених рук шматочки хліба та цибулі (Збан., Єдина, 1959, 127).
◊ Со́вати дрючки́ в коле́са — те саме, що Вставля́ти (ста́вити і т. ін.) па́лиці (па́лицю і т. ін.) в коле́са (в ко́лесо) ( див. ко́лесо).
Совав [Перегуда] дрючки в колеса на перших кроках ковалівського головування (Кучер, Трудна любов, 1960, 265);
Со́вати [сво́го] но́са див. ніс.
2. перех., розм. Направляти щось куди-небудь поштовхом, різким рухом.
Кулаки його [Шестірного] заходили над чорним Жуковим обличчям; совав він їх і під ніс йому, і в зуби (Мирний, І, 1954, 335).
3. перех. і неперех., що, чим. Переміщувати що-небудь, рухаючи по якійсь поверхні вперед, назад і вперед, у різні боки.
Василина мовчала й з злістю совала стільцями по помості (Н.-Лев., II, 1956, 78);
Освітлювачі совають по долівці апаратуру .. Скоро почнеться знімання (Ю. Янов., II, 1958, 29);
Якийсь час вони торгувалися, соваючи одна до одної кошик (Чорн., Визвол. земля, 1959, 194).
Ле́две со́вати нога́ми (но́ги) — не мати змоги нормально ходити від утоми, хвороби, старості і т. ін.
Балабуха, ледве соваючи ногами, посунув до хати (Н.-Лев., III, 1956, 14);
Горіли городи, зникали цілі села.. Хоч хто й живий зоставсь, то ледве совав ноги… (Л. Укр., І, 1951, 279).
Значення в інших словниках
- совати — со́вати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- совати — (до кишені) пхати, засувати; (хабар) тицяти, сунути; (дрючки в колеса) вставляти, стромляти; (ногами) дриґати, совгати; (чим) пересувати що; сувати. Словник синонімів Караванського
- совати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Рухаючи щось, поміщати його куди-небудь. || Давати щось кому-небудь поспішно, недбало чи потай. 2》 перех., розм. Направляти щось куди-небудь поштовхом, різким рухом. 3》 перех. і неперех., що, чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- совати — Тицяти, тицьнути, потицяти, натицяти, натицьнути, стицяти, стицьнути, утицяти, утицьнути, повтицяти, штурхати, штурхнути, штурхонути, виштурхувати, виштурхнути, повиштурхувати, зіштурхати, зіштурхнути, позіштурхати, поштурхати, шурхати, шурхнути, зішурхати, зішурхнути, позішурхати Словник чужослів Павло Штепа
- совати — СО́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. кого – що. Рухаючи щось, поміщати його куди-небудь. Щоб приховати його [нервовий дрож], князь совав руки в кишені халата (С. Словник української мови у 20 томах
- совати — вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Фразеологічний словник української мови
- совати — ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИ зі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИ розм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
- совати — Со́вати, -ваю, -ваєш, -ває Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- совати — Со́вати, -ваю, -єш гл. Совать, двигать. Словник української мови Грінченка