соватися
СО́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
1. Кидатися на кого-небудь; сікатися.
◊ Со́ватися з кулака́ми (з кулако́м) див. кула́к.
2. Переміщатися по якійсь поверхні (на сідницях, на руках, усім тілом і т. ін.).
Вакула.. совався просто задом по землі, підпираючися руками: обидві ноги йому відтято (Смолич, Мир.., 1958, 177);
Я сидів на печі і, уявляючи себе пароплавом, гудів і совався у гарячому просі, яке сушилося для пшона (Багмут, Опов., 1959, 3);
// Рухатися назад і вперед, прокладаючи основу (про ткацький човник);
// Нещільно прилягаючи до чогось, погано триматися; зсовуватися.
Щур поспішає вниз по сходах, забувши навіть, що замість черевиків на ногах у його соваються одні чиїсь калоші (Вас., І, 1959, 240);
// Повільно ходити, танцювати і т. ін., не піднімаючи ніг, тягнучи їх.
Коли танцювала [Сташка], очам було любо глянути на неї. Не совалась по підлозі, а пурхала над нею з легкістю метелика (Вільде, Сестри.., 1958, 378).
3. Сидячи, неспокійно крутитися на місці.
Зазирав [Валя] з-за спини в карти, нервово совався, нетерпляче підказував (Вас., Вибр., 1954, 264);
Володислав совався по лаві, пильно стежив, як Судислав ховав гроші за пазуху (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 413);
Коли оркестр стихає на перепочинок, він починає неспокійно соватися на своєму стільці (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 239);
// Безладно рухатися (перев. про руки).
Кляті руки совалися сюди і туди — то пригладжували вуса, то обсмикували піджаки, то лізли до кишені й виймали кисет та мерщій ховали його назад (Смолич, Мир.., 1958, 54).
Значення в інших словниках
- соватися — со́ватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- соватися — (з кулаками) лізти, кидатися, сікатися; (по землі) совгатися; (куди) потикатися, пхатися; (на лавці) крутитися, вертітися, вовтузитися. Словник синонімів Караванського
- соватися — див. баритися; втручатися; іти Словник синонімів Вусика
- соватися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Кидатися на кого-небудь; сікатися. 2》 Переміщатися по якійсь поверхні (на сідницях, на руках, усім тілом і т. ін.). || Рухатися назад і вперед, прокладаючи основу (про ткацький човник). Великий тлумачний словник сучасної мови
- соватися — Лізти, залізати, залізти, позалізати, налазати, налізти, поналазати, пролазати, пролізти, попролазити, улазити, улізти, повлазити, сікатися, сікнутися, досікатися, досікнутися, подосікатися, зісікатися, зісікнутися, присікатися, присікнутися, поприсікатяся, утручатися, утрутитися, повтручатися Словник чужослів Павло Штепа
- соватися — СО́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Кидатися на кого-небудь; сікатися. Гуменний з ціпом скрізь совавсь (І. Котляревський). 2. Переміщатися по якійсь поверхні (на сідницях, на ногах, усім тілом і т. ін.). Вакула .. Словник української мови у 20 томах
- соватися — СО́ВАТИСЯ (не сидіти спокійно, рухатися на місці), КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ), ВЕРТІ́ТИСЯ, ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм. Неспокійно соватися на своєму стільці; За столом сидить (Юрко), мов на жаринах — крутиться, вертиться, не в миску дивиться, а все в вікно та в вікно (І. Рябокляч). Словник синонімів української мови
- соватися — Соватися, -ваюся, -єшся гл. Соваться, двигаться, лѣзть. Совайся, Нечипоре! Ном. № 10971. Кричав, совався з кулаками. Левиц. І. 320. Словник української мови Грінченка