1. Фразеологічний словник української мови

совати

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін); — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був (Гаманюк) досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І не тому, що він (Перегуда) накоїв Зарубі стільки лиха з тими отруєними свиньми, з комбайнами, що совав дрючки в колеса (В. Кучер).

ле́две со́вати нога́ми (но́ги). 1. Дуже повільно йти. Балабуха, ледве соваючи ногами, посунув до хати (І. Нечуй-Левицький). 2. Бути надзвичайно слабим, кволим від утоми, хвороби, старості і т. ін. Горіли городи, зникали цілі села. Хоч хто й живий зоставсь, то ледве совав ноги… (Леся Українка).

со́вати (ти́кати, пха́ти і т. ін.) / ткну́ти (свого́) но́са куди, у що. Самочинно втручатися в що-небудь (перев. у чужі справи). З сили-силенної порад і настанов (матері) Валентинові запам’яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко). со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совати — со́вати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. совати — (до кишені) пхати, засувати; (хабар) тицяти, сунути; (дрючки в колеса) вставляти, стромляти; (ногами) дриґати, совгати; (чим) пересувати що; сувати. Словник синонімів Караванського
  3. совати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Рухаючи щось, поміщати його куди-небудь. || Давати щось кому-небудь поспішно, недбало чи потай. 2》 перех., розм. Направляти щось куди-небудь поштовхом, різким рухом. 3》 перех. і неперех., що, чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. совати — Тицяти, тицьнути, потицяти, натицяти, натицьнути, стицяти, стицьнути, утицяти, утицьнути, повтицяти, штурхати, штурхнути, штурхонути, виштурхувати, виштурхнути, повиштурхувати, зіштурхати, зіштурхнути, позіштурхати, поштурхати, шурхати, шурхнути, зішурхати, зішурхнути, позішурхати Словник чужослів Павло Штепа
  5. совати — СО́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. кого – що. Рухаючи щось, поміщати його куди-небудь. Щоб приховати його [нервовий дрож], князь совав руки в кишені халата (С. Словник української мови у 20 томах
  6. совати — ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИ зі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИ розм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  7. совати — Со́вати, -ваю, -ваєш, -ває Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. совати — СО́ВАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. Рухаючи щось, поміщати його куди-небудь. Щоб приховати його [нервовий дрож], князь совав руки в кишені халата (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах
  9. совати — Со́вати, -ваю, -єш гл. Совать, двигать. Словник української мови Грінченка