совгати

СО́ВГАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. перех. і неперех. Те саме, що со́вати.

Дівчина і через ту стерню хутко перейшла, так вправно совгаючи по ній босими ногами, що й не покололася (Л. Укр., III, 1952, 737);

Друга гармата була відкрита. Козак засунув у неї щітку й почав нею совгати (Панч, Гарні хлопці, 1959, 98).

2. неперех. Те саме, що ко́взати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совгати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. і неперех. Те саме, що совати. 2》 неперех. Те саме, що ковзати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. совгати — СО́ВГАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. що і без прям. дод. Те саме, що со́вати. Дівчина і через ту стерню хутко перейшла, так вправно совгаючи по ній босими ногами, що й не покололася (Леся Українка); Друга гармата була відкрита. Словник української мови у 20 томах
  3. совгати — со́вгати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. совгати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  5. совгати — КО́ВЗАТИ (рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні), КО́ВЗАТИСЯ, СКО́ВЗАТИ, СКО́ВЗАТИСЯ, СО́ВГАТИ розм.; ПОВЗТИ́ розм. (повільно). — Док.: ковзну́ти, ковзну́тися, сковзну́ти, сковзну́тися, совгну́ти. Словник синонімів української мови