1. Словник української мови в 11 томах

совеня

СОВЕНЯ́, я́ти, с. Маля сови.

Корова йшла вночі. Маленьке Совеня (А сови і впівніч так бачать, як впівдня [опівдні]) Сказало: «Ізверни, небого, — Там яма, упадеш!..» (Бор., Тв., 1957, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совеня — совеня́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. совеня — -яти, с. Маля сови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. совеня — СОВЕНЯ́, ня́ти, с. Маля сови. Корова йшла вночі. Маленьке Совеня (А сови і впівніч так бачать, як впівдня [опівдні]) Сказало: “Ізверни, небого, – Там яма, упадеш!..” (Л. Боровиковський); В дуплі жили сови, і смерком совенята училися літати по саду (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  4. совеня — Совеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)