совіститися

СО́ВІСТИТИСЯ, іщуся, істишся, недок., розм. Відчувати сором, почувати себе ніяково; соромитися.

Він неначе совістився питати за те, що Балабуха одбив од Моссаковського вільшаницьку парафію (Н.-Лев., III, 1956, 68);

Завагався [Січкар], чи варто в таку ніч думати про залицяння, але чого там совіститися — раз живемо на світі (Стельмах, II, 1962, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совіститися — со́віститися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. совіститися — див. соромитися Словник синонімів Вусика
  3. совіститися — -іщуся, -істишся, недок., розм. Відчувати сором, почувати себе ніяково; соромитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. совіститися — СОРО́МИТИСЯ (відчувати сором, незручність перед ким-небудь за когось, щось), СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ розм., ЧЕРВОНІ́ТИ, СО́ВІСТИТИСЯ розм., СТРАМИ́ТИСЯ розм., СРАМИ́ТИСЯ заст., УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ) розм., ВАРУВА́ТИСЯ розм., ГАНЬБИ́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. совіститися — СО́ВІСТИТИСЯ, іщуся, істишся, недок., розм. Відчувати сором, почувати себе ніяково; соромитися. Завагався [Січкар], чи варто в таку ніч думати про залицяння, але чого там совіститися – раз живемо на світі (М. Стельмах); Совіститися питати; Совіститися просити. Словник української мови у 20 томах