согдійці
СОГДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. согді́єць, і́йця, ч.; согді́йка, и, ж.). Давня північно-східна іранська народність Середньої Азії, яка з середини першого тисячоліття до н. е. населяла Согдіану.
Согдійці глибоко шанували вогонь, вважаючи його силою, що очищає (Наука.., 9, 1969, 47).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- согдійці — -ів, мн. (одн. согдієць, -ійця, ч.; согдійка, -и, ж.). Давня північно-східна іранська народність Середньої Азії, яка від середини 1 тис. до н. е. населяла Согдіану. Великий тлумачний словник сучасної мови
- согдійці — СОГДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. согді́єць, і́йця, ч.; согді́йка, и, ж.). Давня східно-іранська народність Середньої Азії та Казахстану, що населяла з середини першого тисячоліття до н. е. Согдіану. Словник української мови у 20 томах