сокотати

СОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.

1. Те саме, що сокори́ти.

Гафійка сиділа на призьбі.. Біля ніг її кружились кури і сокотали, допоминаючись їжі (Коцюб., II, 1955, 19);

Пролинув шульпіка, і кури знову зграєю сходяться, сокотять (Мирний, І, 1954, 52);

Лепече та сокоче [крамар], хвалить крам, нема, мов, кращого й на світі (Н.-Лев., І, 1956, 59);

Посміхалася [доярка], сокотіла, а сама непомітно розминала.. пальці опущеної руки: таки стомилася (Оров., Зел. повінь, 1961, 49);

*Образно. Гудуть гармати, наче грім, Сокочуть автомати (Перв., Солд. пісні, 1946, 95).

2. Те саме, що скрекота́ти.

Не перестаючи сокотати, вона [сорока] перелітала з дерева на дерево (Панч, Іду, 1946, 93);

[Явдоха:] Вбігла Христя Ревенкова, Василина Шкаренкова і почали сокотати, мов ті сороки (Кроп., II, 1958, 452).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сокотати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  2. сокотати — сокота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. сокотати — (- курей) со корити, кудкудакати; (- сороку) СКРЕКОТАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. сокотати — Сокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть і сокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, -тя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сокотати — Сокота́ти, -чу́, -чеш гл. 1) О курахъ: кричать, кудахтать. Кури крав, у міх клав, кури сокочуть, у міх не хочуть. Ном. 2) Болтать, трещать. Не сокочи, жінко. Н. Вол. у. Дітвора сокоче, дітвора клекоче. Хата. 19. Словник української мови Грінченка
  6. сокотати — СКРЕКОТА́ТИ (про деяких птахів, зрідка комах та ін. — кричати, видавати різкі й короткі, часто повторювані звуки), СКРЕКОТІ́ТИ, СТРЕКОТА́ТИ (СТРЕКОТІ́ТИ), СКРЕГОТА́ТИ (СКРЕГОТІ́ТИ), СОКОТА́ТИ (СОКОТІ́ТИ), ЧИРГИ́КАТИ, ДЖЕРҐОТА́ТИ (ДЖЕРҐОТІ́ТИ)... Словник синонімів української мови
  7. сокотати — СОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Те саме, що сокори́ти. Гафійка сиділа на призьбі .. Біля ніг її кружились кури і сокотали, допоминаючись їжі (М. Коцюбинський); // перен. Словник української мови у 20 томах
  8. сокотати — -очу, -очеш і сокотіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Те саме, що сокорити. 2》 Те саме, що скрекотати. Великий тлумачний словник сучасної мови