сокотити

СОКОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., перех., діал.

1. Берегти.

— Що буде з дітьми, як маму заженуть кудись далеко? — думав Василько. — Хто їм раду дасть? А вона ж так просила сокотити дітей, так заповідала (Турч., Зорі.., 1950, 114).

2. Стерегти.

Сон налягає. Щоб одігнати його, Іван встромлює очі в живий вогонь. Він мусить сокотити вогонь, сю полонинську душу (Коцюб., II, 1955, 329);

Сокотив я вівці в зеленій долині, Сокотив та слухав, як дзвонці [дзвоники] дзвонили (Перв., Слов. балади, 1946, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сокотити — Сокоти́ти: — боронити, берегти [48] Словник з творів Івана Франка
  2. сокотити — сокоти́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. сокотити — -очу, -отиш, недок., перех., зах. 1》 Берегти. 2》 Стерегти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сокотити — СОКОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., кого, що, діал. 1. Берегти. – Що буде з дітьми, як маму заженуть кудись далеко? – думав Василько. – Хто їм раду дасть? А вона ж так просила сокотити дітей, так заповідала (А. Турчинська). 2. Стерегти. Сон налягає. Словник української мови у 20 томах
  5. сокотити — ОБЕРІГА́ТИ (вживати які-небудь заходи для захисту когось, чогось, запобігання чомусь небезпечному, небажаному, шкідливому), БЕРЕГТИ́, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОХОРОНЯ́ТИ, ЗАХИЩА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЗАСТРАХО́ВУВАТИ, ОГОРО́ДЖУВАТИ від чого і без додатка... Словник синонімів української мови
  6. сокотити — Сокоти́ти, -чу́, -ти́ш гл. Беречь, стеречь. Шух. І. 184. Зелене вино славно зацвіло; сокотила вино гречная панна. Гол. IV. 535. Словник української мови Грінченка