солов’ячий

СОЛОВ’Я́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що солов’ї́ний.

— Ти знаєш що, Іване, — сказав Карпо, — якби ми нагляділи гніздо солов’яче, то що б було? (Мирний, І, 1954, 246);

Якби мені крильця, Солов’ячі очі, Знялась би я, полетіла Темненької ночі (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солов’ячий — Солов’я́чий = солов’ї́ний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)