солов’ячий
СОЛОВ’Я́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що солов’ї́ний.
— Ти знаєш що, Іване, — сказав Карпо, — якби ми нагляділи гніздо солов’яче, то що б було? (Мирний, І, 1954, 246);
Якби мені крильця, Солов’ячі очі, Знялась би я, полетіла Темненької ночі (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 219).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солов’ячий — Солов’я́чий = солов’ї́ний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)