солов’їно

СОЛОВ’Ї́НО, присл. Подібно до солов’я; як у солов’я.

Голос Зіньковича зазвучав сильніше, а потім враз пішов угору-вгору, задзвенів солов’їно (Збан., Малин. дзвін, 1958, 230);

Пісня, мов крилами, лине й одною тобою сія… А серце співа солов’їно: «Маріє, Маріє моя!» (Сос., Так ніхто.., 1960, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me