солодкість
СОЛО́ДКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. соло́дкий.
Сахароза при тепловій обробці розпадається на глюкозу і фруктозу, внаслідок чого підвищується відчуття солодкості (Технол. пригот. їжі, 1957, 200);
Ти перший відкрив мені солодкість муки очікування тебе (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 179);
Сирота усвідомлював похмурість свого вигляду, але знав і те, що надмірна солодкість зовсім не пасує йому (Мушк., День.., 1967, 140);
Він зрозумів, що се вже в його власній хаті скоїлася змова проти нього, і якось аж надто виразно бачив тепер і відчував надмірну чемність і солодкість у поступках [вчинках] своєї тещі і жінки (Мак., Вибр., 1954, 282).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солодкість — соло́дкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- солодкість — -кості, ж. Властивість за знач. солодкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- солодкість — СОЛО́ДКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. соло́дкий. Сахароза при тепловій обробці розпадається на глюкозу і фруктозу, внаслідок чого підвищується відчуття солодкості (з наук.-попул. літ.); Ти перший відкрив мені солодкість муки очікування тебе (М. Словник української мови у 20 томах
- солодкість — Солодкість, -кости ж. Сладость. Желех. Словник української мови Грінченка