1. Словник української мови в 11 томах

солоднеча

СОЛОДНЕ́ЧА, і, ж., розм.

1. Те саме, що соло́дкість.

— Це дорога горілочка. Патока й полинь! Усе вкупі! і солоднеча і гіркість! — сказав Копронідос (Н.-Лев., III, 1956, 387).

2. Те саме, що со́лодощі.

Сахар, цукерки — яка їм ціна! Хто їх захоче згадати! Є солоднеча — ті милі уста: Їх би бажав скуштувати (Крим., Вибр., 1965, 276).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солоднеча — солодне́ча іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. солоднеча — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що солодкість. 2》 Те саме, що солодощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солоднеча — СОЛОДНЕ́ЧА, і, ж., розм. 1. Те саме, що соло́дкість. – Це дорога горілочка. Патока й полинь! Усе вкупі! і солоднеча і гіркість! – сказав Копронідос (І. Нечуй-Левицький). 2. Те саме, що со́лодощі. Сахар, цукерки – яка їм ціна! Хто їх захоче згадати!... Словник української мови у 20 томах
  4. солоднеча — ЛА́СОЩІ мн. (солодкі кондитерські вироби), СОЛО́ДОЩІ мн., СОЛОДЕ́НЬКЕ розм., ЛАГОМИ́НИ мн., розм., СОЛОДНЕ́ЧА розм., ЛА́КІТКА діал., ЛЕГУМІ́НИ діал.; ПУ́НДИК перев. мн., розм., МАНТУ́ЛКИ мн., діал. (перев. про печений виріб). Словник синонімів української мови