солоненький

СОЛОНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до соло́ний.

— Нічого, потерпи, але за твої синяки віділлється комусь солоненькими сльозами (Тют., Вир, 1964, 125);

// у знач. ім. солоне́ньке, кого, с. Що-небудь солоне.

— Чого ж вам, дідусю? .. — Принеси чарочку та солоненького чогось заїсти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солоненький — солоне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. солоненький — -а, -е. Пестл. до солоний. || у знач. ім. солоненьке, -кого, с. Що-небудь солоне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солоненький — СОЛОНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до соло́ний. – Нічого, потерпи, але за твої синяки віділлється комусь солоненькими сльозами (Григорій Тютюнник); // у знач. ім. солоне́ньке, кого, с. Що-небудь солоне. – Чого ж вам, дідусю? .. – Принеси чарочку та солоненького чогось заїсти (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах