солончакуватий
СОЛОНЧАКУ́ВАТИЙ, а, е. Який містить у собі легкорозчинні солі в невеликій кількості (про грунт).
Внесення органічних добрив під цукрові буряки в кількості 15-20 т на гектар у поєднанні з мінеральними добривами слід вважати обов’язковим на змитих, солонцюватих та солончакуватих грунтах (Добрива.., 1956, 216);
// Із солончаками (у невеликій кількості).
Солончакуватий степ.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солончакуватий — солончаку́ватий прикметник солончакува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- солончакуватий — -а, -е. Який містить легкорозчинні солі в невеликій кількості (про ґрунт). || Із солончаками (у невеликій кількості). Солончакуватий степ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- солончакуватий — СОЛОНЧАКУ́ВАТИЙ, а, е. Який містить у собі природні солі в невеликій кількості (про ґрунт). Внесення органічних добрив під цукрові буряки в кількості 15 –20 т на гектар у поєднанні з мінеральними добривами слід вважати обов'язковим на змитих... Словник української мови у 20 томах