солончакуватий
солончакува́тий
-а, -е.
Який містить легкорозчинні солі в невеликій кількості (про ґрунт).
|| Із солончаками (у невеликій кількості). Солончакуватий степ.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солончакуватий — солончаку́ватий прикметник солончакува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- солончакуватий — СОЛОНЧАКУ́ВАТИЙ, а, е. Який містить у собі природні солі в невеликій кількості (про ґрунт). Внесення органічних добрив під цукрові буряки в кількості 15 –20 т на гектар у поєднанні з мінеральними добривами слід вважати обов'язковим на змитих... Словник української мови у 20 томах
- солончакуватий — СОЛОНЧАКУ́ВАТИЙ, а, е. Який містить у собі легкорозчинні солі в невеликій кількості (про грунт). Внесення органічних добрив під цукрові буряки в кількості 15-20 т на гектар у поєднанні з мінеральними добривами слід вважати обов’язковим на змитих... Словник української мови в 11 томах