солончакуватий

солончакува́тий

-а, -е.

Який містить легкорозчинні солі в невеликій кількості (про ґрунт).

|| Із солончаками (у невеликій кількості). Солончакуватий степ.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солончакуватий — солончаку́ватий прикметник солончакува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. солончакуватий — СОЛОНЧАКУ́ВАТИЙ, а, е. Який містить у собі природні солі в невеликій кількості (про ґрунт). Внесення органічних добрив під цукрові буряки в кількості 15 –20 т на гектар у поєднанні з мінеральними добривами слід вважати обов'язковим на змитих... Словник української мови у 20 томах
  3. солончакуватий — СОЛОНЧАКУ́ВАТИЙ, а, е. Який містить у собі легкорозчинні солі в невеликій кількості (про грунт). Внесення органічних добрив під цукрові буряки в кількості 15-20 т на гектар у поєднанні з мінеральними добривами слід вважати обов’язковим на змитих... Словник української мови в 11 томах