солончаковий

солончако́вий

-а, -е.

Прикм. до солончак.

|| Із солончаками.

|| Який росте на солончаку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солончаковий — солончако́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. солончаковий — СОЛОНЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до солонча́к. Сухі місця, мокрі низини та солончакові ґрунти для малини непридатні (з наук. літ.); У солончакових сиваських степах ростимуть бавовна, рис, рожева герань та інші цінні технічні культури (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. солончаковий — СОЛОНЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до солонча́к. Сухі місця, мокрі низини та солончакові грунти для малини непридатні (Колг. Укр., 1, 1954, 33); // Із солончаками. Словник української мови в 11 томах