1. Словник української мови у 20 томах

солончаковий

СОЛОНЧАКО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до солонча́к.

Сухі місця, мокрі низини та солончакові ґрунти для малини непридатні (з наук. літ.);

У солончакових сиваських степах ростимуть бавовна, рис, рожева герань та інші цінні технічні культури (з газ.);

// Який росте на солончаку.

Птахи протягом зимового періоду харчуються солончаковою узбережною рослинністю та водоростями (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солончаковий — солончако́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. солончаковий — -а, -е. Прикм. до солончак. || Із солончаками. || Який росте на солончаку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солончаковий — СОЛОНЧАКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до солонча́к. Сухі місця, мокрі низини та солончакові грунти для малини непридатні (Колг. Укр., 1, 1954, 33); // Із солончаками. Словник української мови в 11 томах