солопити

СОЛО́ПИТИ, плю, пиш; мн. соло́плять; недок., перех., розм. Те саме, що висоло́плювати.

— Гарно язика солопив [тур], так і хотілося мені підскочити та відкабетувати [відрізати] ножем. Ото б печеня була! (Загреб., Диво, 1968, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солопити — соло́пити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. солопити — СОЛО́ПИТИ, плю, пиш; мн. соло́плять; недок., що, розм. Те саме, що висоло́плювати. – Гарно язика солопив [тур], так і хотілося мені підскочити та відкабетувати [відрізати] ножем. Ото б печеня була! (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. солопити — ВИСУВА́ТИ (робити рух уперед якоюсь частиною тіла), ВИСТАВЛЯ́ТИ, ВИХИЛЯ́ТИ, ВИСТРО́МЛЮВАТИ, ВИСТРОМЛЯ́ТИ, ВИСО́ВУВАТИ рідше, ВИТИКА́ТИ рідше, ВИСОЛО́ПЛЮВАТИ, ВИВА́ЛЮВАТИ, СОЛО́ПИТИ розм. (про язик); ПЕРЕСА́ДЖУВАТИ розм. (через що-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
  4. солопити — -плю, -пиш; мн. солоплять; недок., перех., розм. Те саме, що висолоплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. солопити — Соло́пити, -плю, -пиш гл. Выставлять, показывать, высовывать (языкъ). Словник української мови Грінченка