солопій

СОЛОПІ́Й, я́, ч., лайл. Дуже неуважна, некмітлива людина; роззява.

— Ох ти солопій! А ще й маєш себе за розумного чоловіка,— сказала писарша (Н.-Лев., IV, 1956, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солопій — СОЛОПІ́Й, я́, ч., лайл. Дуже неуважна, некмітлива людина; роззява. – Ох ти солопій! А ще й маєш себе за розумного чоловіка, – сказала писарша (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  2. солопій — див. неуважний Словник синонімів Вусика
  3. солопій — солопі́й іменник чоловічого роду, істота лайл. Орфографічний словник української мови
  4. солопій — див. РОЗЗЯВА. Словник синонімів Караванського
  5. солопій — -я, ч., лайл. Дуже неуважна, некмітлива людина; роззява. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. солопій — РОЗЗЯ́ВА ч. і ж., розм. (неуважна людина), РОЗЗЯВЛЯ́КА розм., РОЗТЯ́ПА розм., РОЗТЯПА́КА розм., РОЗТЕЛЕ́ПА фам., ҐА́ВА зневажл., ВОРО́НА зневажл., ШЛАПА́К ч., зневажл., СОЛОПІ́Й ч., розм., РОЗВЕ́ЗА розм. — Ач, роззява!... Словник синонімів української мови
  7. солопій — Солопій, -пія м. Ротозѣй. Словник української мови Грінченка