1. Словник української мови в 11 томах

соління

СОЛІ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. соли́ти 1, 2.

[Марфуша:] Матушка кажуть: «Коли б дощик пройшов, щоб.. після того вибрати, то саме б ловкі були огірки для соління» (Кроп., II, 1958, 335);

До найпростіших способів переробки овочів належать квашення, соління та сушіння (Колг. енц., II, 1956, 252).

2. збірн. Засолені про запас харчові продукти.

Лежать біля діжок із соліннями тверді та дзвінкі головки капусти (Гуц., З горіха.., 1967, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соління — солі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. соління — -я, с. 1》 Дія за знач. солити 1), 2). 2》 збірн. Засолені про запас харчові продукти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соління — СОЛІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. соли́ти 1, 2. [Марфуша:] Матушка кажуть: “Коли б дощик пройшов, щоб .. після того вибрати, то саме б ловкі були огірки для соління” (М. Словник української мови у 20 томах
  4. соління — Метод консервування м'яса, який полягає у просочуванні його 15-20% розчином кухонної солі (розсолом) з додаванням цукру (1%), селітри (0,4%) та інколи приправ. Універсальний словник-енциклопедія