сонм

СОНМ, у, ч., книжн. Велика група, зібрання кого-, чого-небудь.

В «Енеїді» Котляревський змалював сонм олімпійських небожителів (Рад. літ-во, 5, 1964, 121);

// Велика кількість, безліч кого-, чого-небудь.

Сонми хмар скотилася, тисячею гармат ударив грім, блискавиця весь світ осліпила (Хотк., II, 1966, 221);

Біля електричних ліхтарів збирались сонми нічних метеликів та комах (Дмит., Розлука, 1957, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонм — сонм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сонм — -у, ч., книжн. Велика група, скупчення кого-, чого-небудь. || Велика кількість, безліч кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сонм — У, ч., книжн. Велика група, зібрання кого-, чого-небудь. // Велика кількість, безліч кого-, чого- небудь. Це сонми сновидінь. (ЗД:59); І я до тебе надбігав і потерпав, щоб сонмом видив себе по вуха був не видав, щоб дивен сон цей не розтав. (ЧТ:187). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. сонм — СОНМ, у, ч., книжн. Велика кількість, численність кого-, чого-небудь. В “Енеїді” Котляревський змалював сонм олімпійських небожителів (з наук.-попул. літ.); Сонми хмар скотилася, тисячею гармат ударив грім, блискавиця весь світ осліпила (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. сонм — сонм, съньм зібрання Словник застарілих та маловживаних слів
  6. сонм — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови